Містечко, де всі хвилювались

📖 Читаємо разом

Було таке містечко — Хвилянськ. Люди там хвилювались постійно.

Хвилювались, чи не піде дощ. Хвилювались, чи не буде надто сонячно. Хвилювались за дітей, за урожай, за сусідів, за погоду на наступний рік.

Якщо нічого не траплялось — хвилювались, що щось таки трапиться.

Одного дня до містечка прийшла дівчинка Оленка. Вона подивилась на людей і запитала: «А що зараз відбувається? Прямо зараз, у цю хвилину?»

Люди зупинились. «Нічого», — сказали вони здивовано. «Сонце. Хліб. Ми розмовляємо».

«То добре?» — запитала Оленка. «Добре», — погодились вони.

«Тоді чому ви хвилюєтесь?» — «Ну… а раптом завтра…» — «Завтра ще не тут, — сказала Оленка. — Є тільки тепер».

Це була дуже проста думка. Але в Хвилянську про неї ніхто ніколи не думав вголос.

Повністю перестати хвилюватись містечко, звісно, не змогло — люди є люди. Але тепер вони вміли зупинятись і питати себе: «А що є тепер?»

І цього вистачало, щоб зробити глибокий подих і посміхнутись.